- запальність
- техн.; физ. воспламеня́емость
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
запальність
Смотреть что такое "запальність" в других словарях:
запальність — ності, ж. Властивість за знач. запальний 2), 3) … Український тлумачний словник
запальність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
пристрасність — (посилена чуттєвість), запальність, жагучість, жага, снага, жар, темперамент … Словник синонімів української мови
витвережувати — ую, уєш, недок., ви/тверезити, ежу, езиш, док., перех. 1) Робити тверезим після сп яніння. 2) перен. Зменшувати чию небудь надто велику самовпевненість, запальність або мрійливість, повертати здатність тверезо мислити, сприймати щось, діяти … Український тлумачний словник
снага — и/, ж. 1) Фізичні сили, енергія. || Внутрішні сили, можливості. || Життєздатність чого небудь. •• До снаги/ а) (кому) те саме, що Під си/лу (див. си/ла); б) (рідко) цілком, повністю. З усіє/ї снаги/ з усіх сил, з надзвичайним напруженням, з… … Український тлумачний словник
попудливость — замішання, розгубленість, збентеження, поспішність; запальність, роздратованість … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
жар — у, ч. 1) Розжарене вугілля, що горить без полум я. 2) Сильне тепло, що йде від чого небудь нагрітого або розжареного. || рідко. Те саме, що жара 1). Пашіти жаром. 3) розм. Підвищена температура тіла при захворюванні. || перен. Про збуджений стан… … Український тлумачний словник
загонистий — а, е, розм. 1) Якому властиві завзяття, сміливість або зухвалість, запальність. 2) Сповнений завзяття або зухвалості. || перен. Грубий, непристойний … Український тлумачний словник
розкокошитися — шуся, шишся, док., розм. Почати проявляти смішну зарозумілість, запальність; розгарячитися … Український тлумачний словник
запал — I (стан душевного збудження, жадоба діяльности), пал, енергія, завзяття, захоплення, піднесення, піднесеність, підйом, наснага, запальність, ентузіа[я]зм, паф[т]ос, захват, жар; порив (раптовий, бурхливий) Пор. захоплення I, збудження, натхнення… … Словник синонімів української мови
Затвор — ЗАТВОРЪ, часть огнестр. оружія, заряжающагося съ казны, служащая для закрыванія канала передъ выстрѣломъ. Затворы артиллерійскихъ орудій. А) Клиновые З. появились первыми. Уже у первыхъ образцовъ гладкостѣн. малокалибер. орудій примѣнялась идея… … Военная энциклопедия
